Прапор та герб Білорусі.
Прапор Білорусі (біл. Сцяг Беларусі, біл. тарашк. Сьцяг Беларусі) — національний символ Республіки Білорусь, що являє собою прямокутне полотнище з співвідношенням висоти до довжини 1:2 та та складається з двох горизонтальних смуг червоного та зеленогокольорів.
 | |||||||
| Використання |   | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пропорції | 1:2 | ||||||
| Затверджений | 7 червня 1995 | ||||||
| Кольори |
| ||||||
| Тип | Державний | ||||||
| Приналежність | Білорусь | ||||||
Ширина верхньої червоної смуги становить ⅔ ширини прапора, нижньої зеленої — ⅓ ширини національного знамена. З боку древка на прапорі розміщено вертикальну білу смугу з білоруським національним орнаментом червоного кольору, ширина якого дорівнює 1/9 довжини стяга.
Сучасний прапор країни був прийнятий на референдумі 14 травня 1995 року і затверджений 7 червня того ж року Указом Президента Олександра Лукашенка. За основу сучасного прапора Білорусі взято прапор Білоруської РСР зразка 1951 року, з якого було прибрано зірку та серп з молотом, а також інвертовано національний орнамент (був білий на червоному тлі, став червоний на білому тлі).
Білорусь — єдина держава пострадянського простору, що взяла за основу власних національних символів символіку союзної республіки. Історичним національним стягом країни є біло-червоно-біле полотнище, що слугувало символом Білоруської Народної Республіки у 1918–1919 роках та сучасної Республіки Білорусь у 1991–1995 роках.
Замінив прапор президент Білорусі Олександр Лукашенко.
Історія
Становлення прапора
| Державні прапори Білорусі в XX—XXI ст. | |||
|---|---|---|---|
.svg) | Білоруська Народна Республіка | 1918—1919 рр. | Полотнище з співвідношенням сторін 1:2, з трьох рівних горизонтальних смуг — двох білих і однієї червоної між ними. |
.svg) | РСРБ | 1919 р. | Прямокутне червоне (пунцове) полотнище із золотими літерами у верхньому кутку біля древка «ССРБ» або з написом «Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка Беларусь». |
 | ЛітБел | 1919—1920 рр. | Червоне полотнище із співвідношенням сторін 1: 2 |
| РСРБ | 1920—1924 рр. | Прямокутне червоне (пунцове) полотнище із золотими літерами у верхньому кутку біля древка «ССРБ» або з написом «Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка Беларусь». |
| БРСР | 1924—1927 рр. | Офіційного прапору фактично не було. | |
.svg) | 1927—1937 рр. | Червоне або пунцове полотнище, в верхньому кутку якого біля древка містяться золоті букви «БССР» або напис «Беларуская Сацыялістычная Савецкая Рэспубліка». | |
.svg) | 1937—1951 рр. | Червоне полотнище із співвідношенням сторін 1:2 із зображенням в його верхньому кутку біля древка золотих серпа і молота і над ними — червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою облямівкою, а внизу золоті букви — «БССР». | |
 | БССР | 1951—1991 рр. | Полотнище з двох горизонтально розташованих смуг: верхньої червоного кольору і нижньої зеленого кольору у відношенні 2⁄3:1⁄3 із зображенням у верхньому лівому кутку червоної смуги золотих серпа і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою облямівкою. У Тракай вертикально розташовується орнамент білого кольору на червоному полі, що становить 1⁄9 довжини прапора. |
| Республіка Білорусь | 1991—1995 рр. | Полотнище розмірами 1:2, з трьох рівних горизонтальних смуг — двох білих і однієї червоної між ними. |
.svg) | Республіка Білорусь | 1995—2012 рр. | Полотнище розмірами 1: 2, горизонтально розділене на червону і зелену смуги в пропорції відповідно 2:1. Уздовж древка розташовується червоний орнамент на білому тлі. |
| Республіка Білорусь | з 2012 | Полотнище розмірами 1: 2, горизонтально розділене на червону і зелену смуги в пропорції відповідно 2:1. Уздовж древка розташовується червоний орнамент на білому тлі. |
Білоруська народна республіка
Національним прапором Білоруської народної республіки, яка існувала з березня 1918 по січень 1919 року, був біло-червоно-білий прапор. Кольори прапора повторюють кольори національного гербу Пагоня. Після проголошення незалежності Білорусі біло-червоно-білий прапор був затверджений як державний прапор Республіки Білорусь (відповідний закон ухвалений 19 вересня 1991 року). У 1995 році після ініційованого президентом О. Лукашенко референдуму була відновлена майже незмінена радянська символіка. З того часу біло-червоно-білий прапор використовується демократичними силами як символ опозиційної боротьби проти режиму Лукашенка.
Радянський період
У 1945 році Білорусь стала країною-засновником ООН. Так як її прапор майже нічим не відрізнявся від прапорів Української РСР і РРФСР, то було прийнято рішення спроектувати новий прапор, який показує національні особливості білорусів. 25 грудня 1951 року Указом Президії Верховної Ради Білоруської РСР «Про державний прапор Білоруської РСР» був затверджений новий прапор БРСР. 8 травня 1956 року вийшло «Положення про державний прапор Білоруської РСР», згідно з яким:
| « | Державний прапор Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки є символом державного суверенітету Білоруської РСР, добровільного об'єднання Білоруської РСР з іншими рівноправними республіками в братньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік і непорушного союзу робітників і селян в боротьбі за побудову комуністичного суспільства.
Державний прапор Білоруської РСР являє собою полотнище, яке складається з двох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору, що становить дві третини ширини, і нижньої зеленого кольору, що становить одну третину ширини прапора, з зображенням на верхньому лівому кутку червоної смуги золотих серпа і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою облямівкою. У древка вертикально розташований білоруський національний орнамент білого кольору на червоному полі, що становить 1/9 довжини прапора. Відношення ширини до довжини 1:2.
| » |
Незалежність
Після розпаду СРСР та з проголошенням 25 серпня 1991 року незалежності Білорусі виникає необхідність затвердження символів нової держави. Вже 19 вересня 1991 року Верховна Рада Республіки Білорусь за пропозицією депутата Ніла Гілевича приймає закон «Про державний прапор Республіки Білорусь», відповідно до якого національним символом стає історичний стяг з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої і нижньої білого кольору з червоною посередині[3].
14 травня 1995 року за ініціативою Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка було проведено референдум, на який було винесено 4 питання, серед яких й пропозиція змінити біло-червоно-білий стяг та герб Погоня. У підсумку зміну національних символів підтримали 75,1 % учасників волевиявлення.
Колір, розмір та символіка кольорів
Червоний колір на сучасному прапорі Білорусі символізує штандарти переможної Грюнвальдської битви білоруських полків із хрестоносцями, колір прапорів Червоної Армії і білоруських партизанських бригад; зелений колір — надію, весну і відродження, ліси і поля; білоруський орнамент — стародавню культуру народу, духовне багатство, єдність.
Герб Білорусі
Державний Герб Білорусі — герб держави Білорусь, один із її офіційних символів нарівні з прапором, гі́мном і Конституцією. Герб затверджений 7 червня 1995 року. В основу нинішнього державного герба Білорусі був покладений герб Білоруської РСР.
| Герб Білорусі | |
|---|---|
.svg) | |
| Версії | |
| |
| Деталі | |
| Затверджений | 7 червня 1995 |
Опис
У срібному полі зелений контур державного кордону Білорусі, в золотих променях висхідного над земною кулею сонця. Угорі знаходиться п'ятикутна червона зірка. Герб обрамляє вінок із золотих колосів, переплетених зліва квітками конюшини, справа — льону. Колоси тричі обвиті з кожного боку червоно-зеленою стрічкою (кольори білоруського прапора), на якій знизу зроблений напис золотом: «Рэспубліка Беларусь» («Республіка Білорусь»).
Історичні герби
Ґедимінові стовпи
Після занепаду Київської Русі, у XIV ст. нові династії князів починають відроджувати тризуб, але вже з новою іконографією та назвою. «Гедимінові стовпи» якраз і стали однією з тих нових модифікацій старого герба колишніх володарів руської імперії. Можливо, не даремно середньовічні геральдисти доводили походження Гедиміна від роду Рюрика (Князь Полоцький Рогволод Борисович (?-1223), мав двох онуків: → Молковда та Давила, у Давила були сини: → Гердень та Вид, у Вида → син Тройден, у Тройдена сини: → Вітовт та Гедимін).
Відомо, що «Стовпи» з'явилися на початку XIV ст., проте широкого вжитку набули тільки за великого князя Вітовта. Саме при ньому вони отримали велике поширення і як окремий герб, і як додатковий — зображений на щиті герба вершника «Погоні». Можливо тому, у XV ст. європейські геральдисти зображали герб Литви «Погоню» зі «Стовпами», а не з хрестом.
Але «Гедимінові стовпи», як державний і родовий герб Великого князівства Литовського, не витримали випробування часом. Під час правління Владислава Ягелончика їхнє місце посіла «Погоня», а на її щиті «Ягайловий хрест».
Цікаво прослідкувати кольори тризубів. Колір тризуба часів Київської Русі виявити, мабуть, не можливо, оскільки всі зображення того часу, що збереглися, не мають кольору. А от кольорову гаму «Гедимінових стовпів» можна прослідкувати починаючи з часів середньовічної геральдики: це був срібний знак на червоному полі, тобто вперше кольорове зображення гербів Литви бачимо у червоно-білому поєднанні, що могло бути породжене не стільки місцевою гербовою традицією, скільки впливами Польщі. Чи були інші варіанти поєднання кольорів? Можливо. Якщо наприклад поглянути на нащадка «Стовпів», на герб Речі Посполитої (1569–1795 років), то на щиті «Погоні» маємо золотий хрест на синьому полі. Таким чином, отримуємо версію про можливий жовто-блакитний варіант перших «Гедимінових стовпів».
Хрест
Хрест є давнім найпоширенішим знаком людства. Велика географія вжитку змусила власників вносити власні зміни до даного знака. Подібні модифікації є в Білорусі.
Першу зміну родового гербу «Гедимінові стовпи» на щиті вершника «Погоні» — хрестом спостерігаємо у 1386 р., відразу після Кревської унії, коли з'являється державна печать короля Польщі Ягайла. У другій частині чверті щита вперше з'являється озброєний вершник, що скаче вправо зі списом та щитом, на якому зображено шестираменний хрест. У полі щита було зображено самого Ягайла на коні із особистим (це підтверджено пізнішим вживанням хреста) гербом. Цікаво, що спис зближує дане зображення із печаткою галицьких володарів (детальніше про це розглянемо нижче).
Про походження шестираменного хреста (так званого «патріаршого» або литовського) існують різні суперечливі думки. Однозначно зрозуміле його християнське (візантійське) походження, тому трактування його як символу поганського бога Ярила варто визначити як недостовірні. Відзначимо, що саме з Візантії у IX ст. подібний хрест був запозичений королем франків Лотарем і пізніше вживався у Франції під назвою «лотаринзького хреста». У XI ст. він з'являється (можливо, теж із Візантії) на Русі та в Угорщині. В Русі його широко використовували на печатках (зокрема і на деяких княжих, зокрема, зображення св. Федора Цірона на печатці князя Мстислава) та інших узорах іконографії. В Білорусі даний хрест широко відомий як хрест Єфросинії Полоцької. Можливо, шестираменний хрест Ягайло взяв для себе від тестя Людовіка Анжуйського, який мав його у власному гербу.
В цілому, хрест Ягайла міг символізувати утвердження християнства у Великому князівстві литовському (особливо у поєднанні змія під ногами княжого коня на деяких варіантах герба), зв'язки із провідними монаршими сім'ями Європи (угорським королівським домом, і через нього з візантійським та французьким).
В білоруській національній символіці хрест займає важливе окреме місце і також є певним національним символом. Ця думка підтверджується активним вживанням хреста в символіці сучасних політичних партій: Білоруський Народний Фронт, Білоруський рух військовослужбовців у відставці, Молодий фронт та інших громадських об'єднаннях.
Погоня
.svg)
Давнім історичним гербом Білорусі є герб «Погоня». Він походить від символіки Великого князівства Литовського.
На печатках ХІІІ—XV століть у європейських королів і сеньйорів часто фігурує символ «лицаря на коні», який уособлював власника печатки і підкреслював його належність до лицарського стану. Іконографія зображення цих печаток дуже подібна: лицар на коні у повному обладунку прикривається щитом і заносить для удару меч; на щиті і попоні коня (коли вона є) розміщуються геральдичні знаки власника.
На початку XIV століття «лицар» з'являється і в молодій Литовській державі. Печатки з даним зображенням були широко вживані членами великокнязівської династії Гедиміновичів. Нащадки Гедиміна використовували безліч модифікацій «лицаря»: зі щитом і без, інколи меч змінювався на спис, положення руки з мечем «позаду» змінювалося на положення «над головою». Назва «Погоня» документально зафіксовано лише наприкінці XVI століття. Раніше герб тільки описувався: «озброєний муж (лицар) на коні» та ін. Литовськомовний варіант назви — «Вітас» — має ще старіше походження. З часу Кревської унії «лицар» остаточно замінює родовий герб династії «гедимінові стовпи» («стовпи» також були витіснені литовським «хрестом» зі щита «лицаря»). При цьому меч займає класичне положення над головою вояка, стає сталим рух вояка у лівому напрямку (подібно «лицарю» Юрія Львовича). Отже, герб спочатку став символом династії (а потім і держави), яка претендує на перемогу, яка розширює свої володіння (лицар жене переможеного ворога). З часом, коли великокнязівський рід занепав, «лицаря» продовжували вважати символом Великого князівства литовського.
У 1918 герб «Погоня» був державним символом Білоруської народної республіки. Після проголошення незалежності Білорусі герб «Погоня» був затверджений як державний герб Республіки Білорусь (затверджений постановою Верховної Ради Білорусі 10 грудня 1991 року). У 1995 році після ініційованого президентом О. Г. Лукашенко референдуму державним гербом Білорусі став частково змінений герб Білоруської РСР.
Герб Білоруської РСР
У складі Радянського Союзу країна мала офіційну назву Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (Білоруська РСР, БРСР), і використовувала радянську державну символіку.
Герби радянських республік 1919 року творилися за шаблоном з герба РСФРР і являли золоті серп і молот в промінні вранішнього сонця на червоному тарчі, обрамленому золотим колоссям пшениці, що поєднані червоною девізною стрічкою. Головна відмінність — абревіатура назви республік вгорі щита, та девіз «Пролетарі всіх країн — єднайтеся!» на національних мовах.
1924 року Секретаріат ЦВК Білоруської РСР оголосив конкурс на найкращий проект державного герба республіки. Він повинен був відобразити природні і господарські особливості Білорусі, її нерозривний зв'язок з Радянським Союзом. 27 грудня 1926 року РНК БСРР визнав вдалим один із проектів герба. У затвердженому проекті державного герба БСРР були такі елементи: на червоному фоні в променях висхідного сонця серпа і молота, поміщених навхрест руків'ями донизу і оточених вінком, що складається зліва з житніх колосків, перевитих конюшиною, і справа з дубової гілки; знизу — між обома половинами вінка знаходиться частина земної кулі з територією Білоруської СРР. Обидві половини вінка перевиті червоною стрічкою, на якій поміщені написи на чотирьох мовах: «Пролетарі всіх країн, з'єднуйтеся!» (білоруською, російською, польською та ідишем) і нижче «Б. С.С. Р.» Зверху герба — п'ятикутна зірка. 1937 року написи польською мовою та їдишем були прибрано, дубову гілку замінено на житню із льоном, а в 1950-ті зроблено деякі невеликі корекції.
Боротьба білорусів радянських часів за індивідуалізацію власної символіки суперечливо відгукнулася в 1990-х рр. Саме 14 травня 1995 року на референдумі замість історичного герба країни «Погоні» було повернуто герб радянської Білорусі з деякими змінами. Так, із кількох історичних гербів, Білорусь обрала наймолодший варіант.
.jpg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
Інформація була нагло вкрадена з сайту Шраменка , не стидно такім буть.
ВідповістиВидалитиВідомості про прапори незалежних держав не є конфіденційними!
ВидалитиМи вимагаємо Львівської області)
ВідповістиВидалитиСлідкуйте за публікаціями, скоро буде!!!
Видалити