Прапор та герб Литви
Прапор Литви — офіційний державний символ Литовської Республіки є прямокутним полотнищем з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — жовтого, середня — зеленого і нижня — червоного кольору. Відношення ширини прапора до його довжини 3:5.
 | |||||||
| Використання |   | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пропорції | 3:5 | ||||||
| Затверджений | 1 вересня 2004 року | ||||||
| Дизайн | триколор | ||||||
| Кольори |
| ||||||
| Приналежність | Литва | ||||||
15-та стаття Конституції Литовскої Республіки, прийнятої референдумом 1992 року, встановлює кольори Державного прапора: жовтий, зелений, червоний.
Жовтий колір символізує світло та сонце, зелений — траву, червоний — кров, пролиту за Литву.
Використання
Офіційне використання Державного прапора Литви, прапорів інших держав і інших прапорів регламентує Закон про Державний прапор і інші прапори (нова редакція 1 вересня 2004. Згідно із статтею 5 закону, Державний прапор постійно піднятий на наступних будівлях (або над ними або перед ними):
- Сейму Литовської Республіки
- Резиденції Президента
- Уряду Литовської республіки, міністерств та адміністрацій повітів
- Конституційного суду та інших судів
- Генеральної прокуратури
- Банку Литви
- Головної виборчої комісії
- Вежі Ґедиміна у Вільнюсі
- рад самоврядування
- у пунктах прикордонного контролю (у міжнародних аеропортах, у морських та річних портах, залізничних вокзалах та ін.)
Державний прапор вивішується також на будівлях(підіймається на щоглах та флакштоках), органів місцевого самоврядування, громадських об'єднаннь, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у дні державних свят. У «День чорної стрічки», 23 серпня, та 23 вересня, день геноциду євреїв, прапори повинні бути приспущені та обвиті чорними стрічками.
Історія
Образ литовського національного прапора формувався у 1917–1918 з врахуванням традицій геральдики та литовського народного декоративно-прикладного мистецтва. Комісію, яка створила та затвердила проект литовського прапора, склали вчений та громадський діяч Йонас Басанавічюс, художник Антанас Жмуйдзінавічюс та археолог, краєзнавець, художник Тадас Даугірдас. Басанавічюс запропонував використовувати кольори, які найчастіше зустрічаються у литовському народному костюмі. Керуючись цим — художник Жмуйдзінавічюс підготував проект із смугами червоного та зеленого кольорів, які найчастіше використані у народному мистецтві. По пропозиції Дагірдаса була введена смуга жовтого кольору, символізуючого зорю. Жовто-зелено-червоний триколор був затверджений Сеймом Литви 19 квітня 1918 року, як тимчасовий прапор Литви.
У конституціях 1922 та 1928 років Державний прапор має жовту, зелену, та червону смуги. У 1940 році з окупацією Литви більшовиками до прапора додався серп та молот. Згодом його змінило червоне полотнище з серпом та молотом. У 1953 був встановлений прапор з трьох горизонтально розміщених кольорових смуг червоного кольору (вісім дванадцятих ширини), білого (одна дванадцята ширини) і зеленого (три дванадцятих ширини полотнища) кольору з золотими серпом, молотом та п'ятикутною зіркою.
Жовто-зелено-червоний триколор як національний прапор став широко публічно використовуватися влітку 1988 року. З ініціативи Саюдіса 7 жовтня 1988 року відбулася церемонія встановлення національного триколору на башті Ґедиміна у Вільнюсі. Прапор був заново узаконений та отримав офіційний статус як прапор Литовської РСР 18 листопада 1988 року поправками, внесеними до Конституції Литовської РСР Верховною Радою Литовської РСР. 25 січня 1989 Президія Верховної Ради ЛитРСР затвердила його кольори, опираючись на зразки прапора Литовської Республіки періоду між Першою та Другою світовими війнами
Герб Литви́ — офіційний державний символ Литви; установлений 15-ю статтею Конституції Литовської Республіки, прийнятої референдумом 1992, і описаної у Законі про державний герб. Символ походить від герба Великого князівства Литовського (Погоня, біл. Пагоня, пол. Pogoń, лит. Vytis).
Герб Литви у країні називають — Витіс (Vytis, від слова «vyti», «vytis» — передоганяти, також укр: Погоня) — лицар, фігура срібного литовського лицаря верхи на срібному коні, що захищає Батьківщину від ворогів. Інколи, кажуть, що цей вершник — князь Ґедемін.
| Герб Литви | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
Герб, вживаний Сеймом Литовської республіки
| |
Герб, вживаний Президентом Литовської республіки
| |
| Деталі | |
| Затверджений | 4 вересня 1991 |
Історія герба Литви
Проте, землі, які наразі входять до складу Литовської республіки, користувалися переважно іншими символами. Так, у XVI— XIX ст. литовські землі були представлені гербом Жемайтії із ведмедем. У другій половині XIX - на початку ХХ століттялитовські губернії отримали від імперії герби-новотвори, які не мали підґрунтя місцевих геральдичних традицій. Створення Литовської держави 1918 року закріпило статус державного литовського герба за «Погонею», яка в історичному контексті уособлювала землі сучасної Білорусі. Спроби пошуку власне литовського символу як альтернативи «Погоні» 1935 року чи запровадження радянської геральдики 1940 року не стали історичною самістю - 1990 року країна повернулася до герба Великого князівства Литовського.
Жмудське князівство
Землі сучасних литовців мали свій знак — герб князівства Жемайтії: у червоному полі чорний ведмідь, що стоїть із срібним нашийником, червоними очима та язиком. Вперше герб Жмуді був згаданий Бартошем Папроцьким 1584 року в його книзі «Герби польського лицарства». На печатці Великого князя ведмідь вперше був названий гербом Жмуді 1669 року. Виникнення герба пов'язують з давньою легендою: одне з римських племен, що оселилися в Литві носило ім'я Урсінаі (від латинського «ведмідь» — «ursus»)[2].
На Великому гербі Російської імперії Жемайтія (Самогітія) була представлена у золотому полі чорним ведмедем на задніх лапах, з червоними очима і язиком[3].
Губернії
.png)
У складі Російської імперії лише у Ковенській та Сувалкській губерніях переважало литовське населення (70,1% — Ковенська, 52,2% — Сувалкська). Герби цих губерній не містили «Погоні» (даний герб закріпився за Віленською губернією, де білоруси становили 56%, литовці — 17,5%, євреї — 12,5%, поляки — 8%).
| « | В синьому полі срібний пам'ятник, що поставлений у місті Ковно на згадку війни 1812 року. Цей пам'ятник прикрашений золотими Імператорськими орлами та увінчаний золотим православним хрестом, з двома перекладинами вгорі. Щит увінчаний Імператорською короною і оточений золотим дубовим листям, переплетеним Андріївською стрічкою[4]. | » |
| « | У золотому щиті на чорному пагорбі зелена ялина, що покрита двома блакитними хвилеподібними поясами. Щит увінчаний імператорською короною і оточений золотими дубовими гілками, з'єднаними Андріївською стрічкою». | » |
Перша республіка (1920—1940)
11 грудня 1917 Литовська Рада (Lietuvos Taryba) під німецькою окупацією проголосила відновлення литовської держави в кордонах 1793 р. 16 лютого 1918 Рада прийняла Акт незалежності Литви. Номер урядової газети Lietuvos aidas, в якому був опублікований Акт, вийшов з зображенням «Погоні»в оформленні.
1920 року перша Литовська республіка теж обрала своїм гербом символ Великого князівства Литовського «Погоню». Використання історичного герба Великого князівства символізувало імперські плани литовської еліти щодо білоруських земель, культурної та історичної спадщини.
16 листопада 1922 року у празькій друкарні були віддруковані перші банкноти Литовського Банку за малюнками литовського художника Адомаса Варнаса, центральним елементом яких було зображення «Погоні». З 1925 року Литовський Банк почав випускати монети, на аверсі яких зображувалася «Погоня», як головна фігура державного герба. Автором малюнка був відомий скульптур Юозас Зікарас (Juozas Zikaras).
У міжвоєнні роки державні відомства, організації, вузи Литовської республіки використовували різні малюнки герба, створені Т. Даугірдасом, А. Жмуйдзінавічюсом, Ю. Зікарасом, А. Гальдікасом, іншими художниками. Але єдиного — еталонного — малюнка литовського герба не було. Найпопулярнішим у той час був знак, створений в 1924 р. Ю. Зікарасом для литовських монет — літів. Тоді-ж було запропоновано барельєф цього герба затвердити як еталонний, але чомусь це не було зроблено[6].
25 травня 1928 року президент Антанас Сметона затвердив нову Конституцію Литви, у статті 8 якої було зазначено:
| « | Державний герб: білий вершник у червоному полі. | » |
Проте, не всі литовці погоджувалися із «Погонею», як державним символом. Так 1935 року прем'єр-міністр «Литви» пан Тубуліс офіційно заявив про необхідність замінити «Погоню» на «литовський символ» і прийняв рішення почати роботу над створенням нового герба. Проте, ці плани так і не були реалізовані.
Литовська РСР (1940-1990)
Протягом радянської окупації (1940—1990 рр.) Литва мала новий герб. Герб Литовської РСР — державний символ Литовської Радянської Соціалістичної Республіки. Базувався на гербі СРСР. Це було зображення золотого серпа і молота в золотих променях сонця на білому фоні, що оточений колосками і дубовим листям, перевитими червоними стрічками з написами зліва литовською «visu saliu proletarai, vienykites!» і російською мовами «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!» (укр. Пролетарі всіх країн, єднайтеся!). У верхній частині герба була розташована п'ятикутна зірка, в нижній його частині — букви на червоній стрічці «LTSR». Положення про герб було закріплене у 167 статті Конституції Литовської РСР від 20 квітня 1978 року.
17 червня 2008 року литовський парламент прийняв поправки в закон про зібрання, які забороняють використовувати на масових заходах символи гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. У «чорному списку» опинилися нацистська свастика, радянські серп, молот і червона п'ятикутна зірка. Заборона торкнулася не лише візуальних носіїв, але і музичних творів — гімну Радянського Союзу, а також гімну Литовської РСР.
Друга республіка (від 1990 року)
Від 1988 р. після тривалої заборони під час радянської окупації Погоня знову стає вживатися як неофіційний національний символ відродженої Литви.
11 березня 1990 року Верховна Рада Литовської РСР (згодом названа Відновним Сеймом) скасувала дію Конституції СРСР і Конституції Литовської РСР на її території і заявила про вихід Литви зі складу СРСР. Одночасно були прийняті закон «Про відновлення дії Конституції Литви від 12 травня 1938 року» та закон «Про назву держави і герб», яким було відновлено назву «Литовська Республіка» і герб, що існував до липня 1940 року. Після оголошення результатів голосування герб Литовської РСР, що був закріплений на задній стіні залу засідань, стали повільно закривати завісою. А коли засідання закінчилося, герб був зірваний, кинутий на бруківку і депутати натовпом пройшлися по металевому гербу Литовської РСР.
10 квітня 1990 був прийнятий закон Литовської Республіки № I-130 «Про Литовський державний герб», у статті 1 якого було встановлено опис герба:
| « | Литовський державний герб є Вітіс: у червоному полі гербового щита срібний вершник в латах на коні тримає в правиці піднятий над головою меч. На лівому плечі вершника висить щит, у червоному полі якого подвійний кольору золотий хрест. Руків'я меча і кріплення піхов, шпори вершника, вудила вузди, підкови коня і прикраси попруги та іншого спорядження - золоті. | » |
Кольоровий еталон зображення герба був затверджений Верховною Радою Литовської республіки 17 травня 1990 року.
4 вересня 1991 року був прийнятий закон Литовської Республіки № I-1751 «Про зміну в законі Литовської Республіки» Про Литовський державний герб, яким була встановлена нова редакція статті 1 закону від 10 квітня 1990 року:
| « | Литовський державний герб є Вітіс: у червоному полі гербового щита зображено срібний вершник в латах на срібному коні тримає в правиці піднятий над головою срібний меч. На лівому плечі вершника висить синій щит з подвійним золотим хрестом. Сідло, чепрак, оброть і попруга коня сині. Руків'я меча, вудила вузди, стремена і шпори, піхви і металеві кріплення збруї коня - золоті. | » |
Малюнок герба був створений провідним художником-геральдистом Арвідасом Каждайлісом (Arvydas Stanislavas Kazdailis) на основі зображення герба Великого Князівства Литовського на гобелені у Вавельському замку м. Кракові.
Також у Литви є і Великий герб, вживаний Сеймом Литовської Республіки, створений Арвідасом Каждайлісом. Він складається з герба Vytis, який підтримують два щитотримачі — грифон та єдиноріг, нагорі корона Великого Князівства Литовського (як на виданні Литовського статуту 1586), знизу так звані Ґедемінові стовпи, пурпурна стрічка з девізом литовською мовою «Vienybė težydi!» («Єдність нехай цвіте!» — останній рядок гімну Литви «Vardan tos Lietuvos vienybė težydi» — «В ім'я тієї Литви єдність нехай цвіте!»).
Походження назви
Пошук литовського слова для позначення герба Великого князівства Литовського — «Погоня» розпочався у XVII столітті. У той час Канстянтин Жирвід для позначення герба пропонував два слова — «waykitoias» (з литовської: «людина, що когось жене») і «waykimas» (з литовської: «переслідування»).
У литовській літературі кінця XVIII — початку XIX століття «Погоню» зазвичай звали «Vaikymas» («Переслідування»). У середині XIX століття Симонас Давкантас(Simonas Daukantas) запропонував свій новотвір «výtis» (з малої літери і з наголосом на першому складі), але не для позначення «Погоні» цілком, а лише для позначення її вершника-лицаря. Для позначення ж «Погоні» повністю слово «Vytís» (вже з великої літери і з наголосом на другому складі) вперше використав Мікалоюс Акелаїтіс (Mikalojus Akelaitis) 1884 року.
До кінця XIX століття слово «Vytis» стало загальноприйнятим у Литві для позначення «Погоні».
Немає коментарів:
Дописати коментар